Перейти до основного вмісту

Окупована природа: як знищують херсонську землю російські загарбники

"Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви"  (Ліна Костенко)

Природа. Довкілля. Екологія. Наші степи, ліси, Олешківська пустеля, Кінбурнська коса, Дніпро, плавні, Чорне та Азовське моря, озера, насичене духмяним різнотрав'ям  повітря – все це мирне,  беззбройне, наївно  відкрите кожному. Беззахисне перед гарматами, ракетами  та градами, тендітне перед зброєю орків – нелюдей. Так само, як і мирні неозброєні  жителі Херсонщини – вони теж  беззахисні перед окупантами з автоматами навперейми. Але ж люди можуть виїхати, евакуюватись, стати біженцями або ВПО. А природа не може зійти зі свого місця – вона укорінена в нашій землі. Вона безпорадно  терпить всі знущання та тортури руссо-фашистських загарбників, вона потроху розчиняється від болю, вона безмолвно вмирає в гестапівських камерах кривавої русні. Окупанти-канібали  в Херсонській області  не задовольнялись стражданнями людей, їм мало було замордувати тисячі домашніх тварин, вони ще замучили і природу. Я знайшла магічні фото нашого чарівного краю до приходу варварів і хочу в цьому тексті  нагадувати, що ми можемо втратити і заради чого нам слід боротися. 

«Нові екологічні проблеми окупованої Херсонщини» - так незворушно  називається колосальне експертне дослідження наших експертів. Але моє серце дрогнуло, коли я його прочитала. Окупація нашого краю безжальна та божевільна по відношенню  до усього прекрасного,  мирного, щасливого, беззбройного та беззахисного. До людей. До природи.  

Масштабні збитки,  катастрофічні наслідки, на відновлення  природних ресурсів потрібні будут століття – ось що приніс нашій землі, воді, повітрю агресивний «руській мір».    Де ми будемо жити після війни? Автори надають як владі, так і громадськості, конкретні  наукові та організаційні рекомендації, як треба буде  побудувати  екологічну політику області на світовому рівні.

Але перш за все необхідно усвідомити разючі екологічні  проблеми кожному пересічному – непересічному херсонцю, щоб лише разом з владою, лише усією громадою, лише толоками в кожному кварталі наших житлових масивів ми змогли ту мертву зону не виправити – бо нема вже  чого виправляти – а перебудувати, відродити, насадити, створити заново.

Необхідне чітке усвідомлення варварських злочинів у різних сферах довкілля: це анти екологічна поведінка,  забруднення поверхневих і ґрунтових вод та  повітря, фітосанітарне забруднення, знищення лісосмуг,   антропогенні порушення гідрологічних режимів,  лісові пожежі та браконьєрство. В звіті  надано вичерпний  аналіз цієї інформації – посилання на весь текст звіту  тут Нам буде нічим дихати, нічого пити, ніде купатися,  ніде гуляти на природі, ніде сховатись в тіні від літньої спеки, якщо ми не прикладемо зусиль, щоб врятувати наше довкілля.

Вчинки російсько-фашистських агресорів по відношенню до нашої природи – це суцільне варварство.

Анти екологічна поведінка варварів продемонструвала  з самого початку окупації  скачування рівня екологічної культури  до найнижчого, зате ступінь засміченості землі підскочив аж до небес. Дії окупантів,  спрямовані на маргіналізацію суспільства,  та відсутність  владного контролю  призвела  до дикунського ставлення до природи. Лише невелику частину цих порушень можна виправдати важкою життєвою ситуацією.

На екологічну культуру впливають і освіта, і рівень добробуту, і відчуття безпеки, і наявність оптимістичного погляду на майбутнє. Після Перемоги ми всі разом з владою будемо  впроваджувати багатовекторну політику у формуванні екологічної культури, кожен з нас буде залучений до Національної стратегії екологічної реконструкції держави, інакше нічого не вийде. Доволі нам руїни і незгоди...

Забруднення поверхневих і ґрунтових вод   відбувається варварськи   через ведення бойових дій  та як  результат дикунської політики окупантів в управлінні захопленим регіоном. Через вибухи снарядів   в  повітря потрапляють токсичні гази, що в свою чергу повернеться до ґрунтів у вигляді кислотних дощів та буде труїти поверхневі води. Детонація великих снарядів може зруйнувати водонепроникний шар порід, що призведе до забруднення як поверхневих, так і ґрунтових вод. Відпрацьовані боєкомплекти агресорів ніяк не утилізуються,  і навіть знищена техніка ворога продовжує наносити шкоду нашій природі. Достатньо одного потрапляння хімічного агенту, і вода стає непридатною для вживання: такими є особливості водообміну в підземному горизонті, який займає дуже великий час - сотні років! Херсонська область прогнозовано може втратити до 80% джерел питної води за найгіршим сценарієм.

Забруднення повітря  посилюється варварськи кожного дня через продукти горіння, періодичні пожежі в громадах, лісові пожежі.  Повітря забруднюється результатами  розкладання органічних речовин, біля місць заховання померлої птиці, наприклад, на Чорнобаївській птахофабриці, де загинули від спраги і не були утилізовані мільйони голів птиці. Повітря насичується оксидами сірки, азоту, карбону, сажею через викиди автомобільного транспорту; повітря насичується високотоксичними агентами із складу вибухівки та ракетного пального через бойові дії на Херсонщині.  Зменшення кількості зелених насаджень в населених пунктах,  хижацька вирубка скверів та лісосмуг, які поглинають вуглекислий газ та збирають пил, теж вбиває чисте повітря. І після війни проблема довго не зникне.

Знищення лісосмуг варварські вбиває наші штучні багаторічні  лісові насадження, які висаджували наші батьки  обабіч доріг в 50-70 роки минулого століття для захисту посівів від суховіїв, від пилових бур, для підтримання насичення ґрунтів вологою, для запобігання їхньої  ерозії. Наші лісополоси відіграють важливу роль у захисті самих населених пунктів від степових вітрів,  в потужних лісосмугах створюються лісостепові біоценози, а кореневі системи через ефект капілярності додатково підвищують рівень зволоження ґрунтів у родючому шарі, зокрема і на прилеглих полях.  

Там, де масово знищуються лісосмуги,  там  вітри зносять родючий шар ґрунтів, який перетворюється на пісок, там панують пилові бурі. Там зникає життя. Для окупантів, які по відношенню до природи поводяться як орди варварів, лісосмуги стали основним театром бойових дій, їм начхати на місце нашого життя, вони не шкодують  нашу батьківщину. Шкільна літературна  асоціація пояснює ситуацію досить прозоро: «Смеясь, он дерзко презирал Земли чужой язык и нравы. Не мог щадить он нашей славы. Не мог понять в сей миг кровавый, На что он руку поднимал!»

Антропогенні порушення гідрологічних режимів: підтоплення територій, зниження рівня ґрунтових вод з пересиханням малих річок –  тут варварство орків  проявилось в використанні  Північно-Кримського магістрального каналу,  внаслідок чого  деревам загрожує загибель і заміщення очеретом, слідом засихають унікальні природні ліси в пониззях Нижньодніпровських пісків – березові і осикові «колки»,  верби вздовж берегів.

Фітосанітарне забруднення  спровоковане  варварством тих, хто топче нашу землю брудними сапогами та трясе своїми вонючими портками. Прискорене зростання популяцій шкідливої рослинності засмічує однорічні рослини, так званий «вторинний степ», нестимуть загрозу для всіх навколишніх оброблених полів, вимагаючи збільшення використання гербіцидів.

Лісові пожежі  як наслідок варварства агресорів, у яких не болить душа за екологічні катастрофи в нашому Чорноморському  біосферному заповіднику, на унікальній Кінбурнській косі в насаджених нашими предками лісах, які неможливо швидко відновити.

Лісові масиви на Херсонщині мають унікальні особливості. Вони є переважно штучного походження, за винятком верб у плавнях уздовж Дніпра та малих річок і хащових ділянок берези, осики і тополі в пониззях піщаної арени, так званих «колків» - залишків колись потужних лісів Гілеї. Ліс має виключно позитивний вплив на клімат:  під наметом лісу забрудненість повітря у сотні разів менша ніж у місті (до 500 раз). Щороку ліси виділяють мільярди тон кисню та проводять поглинання вуглецю.  Винятковий вплив мають лісові насадження на гідрологічний режим і на кругообіг води в природі. Всі ці фактори мають   величезне значення для Херсонської області, яка розташована у степовій зоні. Надзвичайно важливим є те, що херсонські штучні ліси на лівому березі Дніпра стримують рух Нижньодніпровських пісків, є бар’єром для суховіїв та пилових бурь.

В травні почалися страшні пожежі в лісах. Загасити пожежу заважали російські військові; вони не пускали на місце займання лісову охорону до тих пір, поки вогонь не дістався блокпостів військових РФ. Місцеві мешканці сил гасили пожежі вручну, працівники лісництва з ризиком для життя рятували  ліс.

На Кінбурнській косі є унікальне місце – Валєжин ліс, там місце гніздування лебедів, журавлів, орланів, а також там є Орхидове поле, де ростуть рідкісні квіти, схожі на орхідеї, та столітні дуби. Далі – Геродотов ліс, унікальне контрастне місце зовсім іншої флори, коли одразу після пісків пустелі потрапляєш до реліктових дерев та папоротників. І все це горіло дуже довго...

Фото з супутників лісових пожеж на заповідній Кінбурнській косі. 

Браконьєрство підтримується  варварами – окупантами через видачу ними платних дозволів окупантів на «ведення господарської діяльності» в квітні 2022,  в розпал нересту.  Ситуація швидко набула масштабів катастрофи. Крім того, використовувався хижацький  варварський  та заборонений заборонений: вилов на крюк, коли з'єднують між собою кілька гострих крючків,  ними підчіплюють  рибу на глибині та витягують  на поверхню.  При цьому виловлюється лише одна риба, а  приблизно решта десять зриваються з крючків, і швидко вмирають, в стражданнях,  отримавши рвані рани. Окупанти розікрали катери, човни та двигуни до них, якими користувався Херсонський рибоохоронний патруль. Окупанти обклали бригади нелегальних промислових риболовів даниною – здавати по центнеру риби на тиждень або сплачувати готівкою. Окупанти  почали озброювати браконьєрів, тишком-нишком продаючи гранати, вибухівку для глушіння риби, стрілецьку зброю та набої з складів ВСУ, захоплених ними після відступу українських військ у перші дні навали. Зі звільненням регіону доведеться прикласти чимало зусиль, а то й крові пролити, аби вгамувати браконьєрську мафію.

Результати цієї хижацької діяльності будуть ще  роками негативно впливати на загальну  екологічну ситуацію на Херсонщини. Жива природа потребує  захисту та порятунку самі від кожного з нас. І для цієї перемоги в екологічній сфері потрібно теж саме, що і на фронтах: “Під синьо-жовтим прапором свободи З'єднаєм весь великий нарід свій”. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Я свідок , застряглий у попелі днів... занесений на Донбас Медіа Форум

  БезТебеНіяк! На полі інформаційного бою Замість крил душа оперилася у тривогу -  чорний крук снаряду присів на чужім даху, тур ракети когось настромив на смертельні роги. Ну а я... Я свідок , застряглий у попелі днів, вдячний свідок, чий світ обваливсь, потонув, згорів. ( Альона Маляренко, херсонська письменниця, журналістка, блогер)   Хтось процитував Ліну Костенко:  «Гуманітарна аура нації». Які магічні слова… сьогодні я їх розумію як атмосферу на зібранні українських журналістів. 

Берислав: Людина проти орків. Героїзм у темряві. Людяність під час війни

  Пишу про життя мужньої людини в окупації, яка довірила мені свою історію, і серце завмирає. Окупанти викинули його в полі після п’яти діб катування на підвалі. Вивезли  посеред ночі та залишили серед замінованих виноградників. Де знаходиться  Берислав, де його дім і куди йому треба йти -  чоловік  зорієнтувався по зірках та по контурах Каховської ГЕС вдалині. Але ж все навкруги заміновано…  Раптом  прямо перед ним з лісопосадки вискочив дикий хижак, що живе в цих степах - єнотоподібний собака. Це рідний дім цієї тварини! Хижак, здавалося, зазирнув чоловікові прямо у вічі, а потім, ніби запрошуючи за собою, розвернувся і пішов крізь заміновані виноградники у бік Берислава. Чоловік рушив за звіром слід у слід… Цей  хижак, ця дика тварина - провела його між мінами та  врятувала від  окупантів.

Христос воскрес! І війна

  Моє звернення у Великдень  Відео-звернення на  youtube   Бог Отець, Бог Син, Бог Дух святий, я звертаюсь до Тебе у Великдень  з моїм найголовнішим Пасхальним проханням, молитвою, мольбою: допоможи, Господи, який воскрес, щоб хоча б один російський солдат  зрозумів людську правду  та вивів за собою  з моєї української землі всіх до єдиного окупантів, і почав прямо сьогодні.  І щоб більше не знадобився український контрнаступ, тому що вороги побіжать геть самі,  щоб вся наша земля в кордонах 1991 року була звільнена від рашистів,  і нехай  жоден захисник України більше не буде убитим, як і жоден цивільний беззбройний українець більше не загине під бомбами русофашистських загарбників.  Господь, я написала мое Обращение к русскому солдату, в котором  я обращаюсь к ним  на русском языке – к российским солдатам  всех званий и рангов. Я  - украинка, гражданка Украины, живущая в свободной стране  Украине, я русская по национальности отца – коренного сибиряка,  русская по месту рождения в г