Перейти до основного вмісту

Grazie, Італія, за сонячний прихисток від війни


Різнобарвні чарівні камінці з Середземного берега Калабрії, що на півдні Італії, в маленькому селі Фьюме Фреддо, що означає "холодна ріка" - ця гірська річка просто посеред села тече з високої гори і впадає в море прямо  серед пляжу, а саме село затишно згорнулося теплим кошенятком між високою горою та безкінечним лазурним узбережжям. Я збираю ці камінці кожного дня, щоб вибрати найдорожчі і взяти з собою в зворотню довгоочікувану подорож, в дорогу додому, в Україну, в Херсон, в свій дім на березі Дніпра, там складу з них візерунки в кожній кімнаті на згадку та на подяку моїй гостинній сонячній Італії, яка пригріла мене в холодні роки страшної війни... 

Шлепки и морские камешки. 

Выхожу на берег Средиземноморья.  Похожу по морскому бережку в своих шлепанцах, потом босиком, и не могу глаз оторвать от морских камешков -  радужный привет моря. Иду сначала по каменному песку - мельчайшим каменным печинкам,  но  ближе к волнам они становятся все крупнее, и на самой кромке вод и суши  морские камешки  завораживают ярчайшей палитрой  цветов, форм, размеров. В морской воде пенистого прибоя  они сверкают, и  каждый день на море не могу удержаться, чтобы  не наклониться, не взять самый яркий в ладонь и не поднять его. 

Когда камни высыхают, яркие цвета как бы  покрываются туманом,  и я насчитала  15 оттенков не только серого.

Что знают волны о камнях? Кажется, я подслушала это знание:  морские камешки  имеют душу, энергию, биополе, спокойствие и невозмутимость, выдержку и прочность,  у них свой микрокосм, свой секрет,  своя радость жизни.  И догадываюсь, почему их называют галькой... 

Иду по берегу, где волны целуют песок, и смывают мои следы... Камни всегда под ногами, но я поднимаю их к своим глазам. А  дома укладываю на постель, на белом  покрывале строю из них пирамидки, и вот уложила  часть из них внутрь моих летних босоножек. Впервые не топчу морские камешки  своими подошвами. Камни сверху! 

Увезу их  с собой в мой Херсон. Не только из родного дома можно было взять что-то на память  в  вынужденное переселение из-за войны (например, щепку от двери), но и место нашего прихистку тоже достойно памяти и благодарности, хотя бы в виде его маленькой частицы – морского камешка.   

На фото – превращение  моих морских камешков и босоножек: путь от ясности и предметности  к туманности и растворенности, пока море смывает их следы, унося наше лето...  





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Херсонський андеграунд: підземне місто як безпечний простір життя українців під час війни

  На завершення третього року  страшної війни в Херсоні яскраво розквітають десятки  різних просторів в укриттях – вони активно діють  в підпіллі,  в  підземеллях, де  вирує яскраве різнобарвне насичене подіями життя – культурне, мистецьке, соціальне, громадське, інтелектуальне, емоційне, творче. Це наш новітній андеграунд.  АНДЕГРАУНД  Цей термін сьогодні в Україні міняє своє  лексичне значення. Енциклопедичний словник визначає його як художні напрями в сучасному мистецтві, яким характерні розрив із панівною ідеологією, відмова від загальноприйнятих цінностей та норм, від соціальних та мистецьких традицій, які не призначені для мас, несуть  в собі  епатаж публіки та бунтарство,  реалізують реакцією соціального протесту. Андеграунд утворюється у другій половині ХХ століття в країнах, де мистецтво підпорядковане ідеології, і існує як контркультура.  Андеграунд ніколи не означав маргінальне мистецтво, але був проявом ку...

Берислав: Людина проти орків. Героїзм у темряві. Людяність під час війни

  Пишу про життя мужньої людини в окупації, яка довірила мені свою історію, і серце завмирає. Окупанти викинули його в полі після п’яти діб катування на підвалі. Вивезли  посеред ночі та залишили серед замінованих виноградників. Де знаходиться  Берислав, де його дім і куди йому треба йти -  чоловік  зорієнтувався по зірках та по контурах Каховської ГЕС вдалині. Але ж все навкруги заміновано…  Раптом  прямо перед ним з лісопосадки вискочив дикий хижак, що живе в цих степах - єнотоподібний собака. Це рідний дім цієї тварини! Хижак, здавалося, зазирнув чоловікові прямо у вічі, а потім, ніби запрошуючи за собою, розвернувся і пішов крізь заміновані виноградники у бік Берислава. Чоловік рушив за звіром слід у слід… Цей  хижак, ця дика тварина - провела його між мінами та  врятувала від  окупантів.

Натхненна робота: дія - продукт - результат

Як зробити звіт про класну роботу не схоже на звітно-виборчі збори цека капеесес?  Придумала: чисто філологічний прийом, образна картинка, синтаксичний паралелізм та морфологічний  вибір:  лише 7 дієвих дієслів (що зроблено) та 7 предметних іменників (що отримали). А також 3 причини відновлення саме зараз, під бомбардуваннями. А також 7 концептів відновлення громад. 7-3-7. І вийшов не нудний звіт, а к вітка - семибарвиця, квітка-незабутка, foget-me-not.